КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ

Мета: дати уявлення про свято Козацької Покрови; ознайомити дітей з історією виникнення козацтва, їх звичаями та значенням; сприяти розширенню уявлень дітей про навколишній світ та події в ньому;  розвивати увагу, спостережливість, пам’ять; виховувати патріотичні почуття дітей, інтерес до вивчення історії народу, любов і повагу до історичних героїв рідного краю, бажання стати спадкоємцями козаків.

Обладнання: Святковоприкрашений зал ,  музичний центр, диски, мікрофони.

Музичнеоформлення: «ДержавнийГімнУкраїни», пісні «Козацький марш», «Буде Українаназемлі»,«Козацькому роду нема переводу», «Гей, викозаченьки»

Наочне оформлення: герб, Державний прапор України, козацький прапор, шабля

Музика «Козацький марш», "Ой на горі та женці жнуть"«Гей, співай, козаки!» "Гей, там на горі Січ іде» Церковні дзвони

Виходить дівчина в українському костюмі з Гетьманом

Українка. Україна… Золота сторона. Країна смутку, краси, радості і печалі!

   Україна! Розкішний вінок з рути і барвінку, над яким стоять яскраві зорі. Скільки ніжних, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

   У глибину століть сягає історія нашого народу. І, чим більше минає часу, тим яскравіше ми її уявляємо.

Гетьман Пізнати історію рідної сторони допомагають книги і самобутня творчість нашого народу: мелодійні пісні та думи, танці й хороводи. Тож давайте зазирнемо в добу козаччини і скажемо «Козацькому роду нема переводу».

Пісня«Гей, співай, козаки!»

Гетьман. Доброго дня  вельмишановна громада! Раді бачити Вас в цьому святковому залі. Дякуємо що завіталина свято козацької слави, яке відмічає сьогодні Україна у день Покрови Пресвятої Богородиці, яка завжди була покровителькою козаків.

Церковні дзвони.

Українка. Сьогодні на нашому святі присутні гості:

– начальник управління освіти, молоді та спорту - Слухай Надія Михайлівна

-         завідувачка районним методичним кабінетом – Загорулько Оксана Володимирівна

-         сільський голова -   Рихлик Тетяна Миколаївна

Пісня

Учні  класу.

1. Наше село -  козацьке. Після татарського нашестя в селі життя завмерло. Лише з інших поселень сюди приїжджали люди на полювання. Одним із таких мисливців був козак Ядло, який за переказами заснував селище Ядлівкаі сам в ньому поселився. Розташоване воно було в районі сучасної школи і базарної площи.

         2. Навколо селища будувалися інші козаки. Вони утворювали окремі хутори, які потім зрослися в одне село. Кожен хутір мав назву свого засновника: Кодак, Биховці (тепер Бишовці), Башкирівка, Малишківка.

         3. З літопису читаємо «По местному преданию Ядловка получила своё название по козаку Ядло, поселившемуся здесь, и старинное укрепление Ядловки было там, где теперь храм Рождества Богородицы…»

         4. «В 3-х верстах от Ядловки к Басани на кургане Гладком стоял сторожевой казак с вехою; при приближении татар ядловцы спешили взяться за охранительные меры против хищников.

         Население Ядловки надо отнести к началу ХIV столетия…»

         5. Козаки обирали собі старосту окремо від селян і зберігали козацьке самоврядування.

Сценка

(До залу заходить Тарас Бульба із синами).

Тарас Бульба. Ось, сини мої, ми на славній Запорозькій Січі. Встроміть тут по стрілі, покладіть по шматку хліба і сала.

(Заходить військовий писар, побачив Бульбу).

Писар. Ого-го! Хотів дуже вас видіти, Тарасе. Ось ми зустрілись.

(Тарас обнімається з писарем).

Тарас. Здоров був, Печерице! Ось привів тобі синів своїх. Ану глянь, які славні козаки.

Андрій і Остап. Здорові були. (Вклоняються).

Писар. Здорові, здорові! Ну що, в Христа віруєте?

Остап. Віруємо.

Писар. І в Трійцю святу віруєте?

Андрій. Віруємо.

Писар. А в церкву ходите?

Остап. Ходимо.

Писар. Ану перехрестіться. (Хлопці хрестяться). Ну, добре. Хороші козаки з вас вийдуть.

Тарас Бульба. Дорогі мої сини, підійдіть до мене, благословляю вас.

(Підходять до батька, стають на коліна, схиляють голови).

         Благословляю вас, дорогі мої діти. Свято бережіть козацьку честь. І Боже вас збав зрадити своїй землі, своєму народу. Хай береже вас Господь.

(Тарас Бульба дає шаблю,її  цілують сини).

Писар. Вибирайте собі куреня. Зараз і козаки підійдуть.

(Заходять козаки, співаючи "Ой на горі та женці жнуть").

1-й козак. Та в нас поповнення. Чиї ж  ви будете?

Остап. Ми нащадки славного козакаЯдла.

1-й козак. Ну що ж, будьмо знайомі.

(Кожен козак називає своє прізвисько).

В гарний час приїхали, кошового отамана вибирати будемо.

2-й козак. Кукубенкавибирать.

3-й козак. Не хочемо Кукубенка.

1-й козак. Бородавка нехай буде.

Тарас Бульба. Сагайдачного вибирайте.

2-й козак. Нехай буде Сагайдачний.

Тарас Бульба. Чи хочете ви, козаки, своїм отаманом мати Сагайдачного?

Всі. Хочемо, хочемо.

Сагайдачний. Дякую вам, дорогі козаки.(Вклоняється.).

Тарас Бульба. Тримай цю булаву. Керуй з розумом та душею. Господа поради питай.

(Сагайдачний бере булаву, вклоняється ).

Ось вона, наша Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді і дужі, як орли. Ось звідки розливаються воля і козацтво на всю Україну.

Звучить пісня у виконанні козаків"Гей, там на горі Січ іде»

Українка. Славна наша Україна ,

А ми її діти

Поки живі на цім світі,

Будемо радіти.

І ця радість хай озветься

По всьому роздолу.

Хай вороженьки здригнуться…

                 Бо «Козацькому роду – нема переводу!»

Гетьман.Сьогодні учні нашого класуотримають завдання на рік, щоб через рік вступити до лав козацтва.

Українка. В сиву-сиву давнину

Козаки йшли на війну

Бо на рідну Україну

Сунулися без упину

Татари,поляки.

Було колись в Україні

Ревіли гармати,

Було колись — запорожці   

Вміли позмагатись.

Гетьман.Козаки - це горді та відважні воїни,які дивляться у вічі смерті, завжди готові на двобій з нею. Шабля  – їх хрест, перемога — їх Бог, а пісня є молитвою. Ми нащадки славних козаків, і сьогодні продемонструємо свою силу, спритність і  кмітливість на спортивному святі, яке відбудеться на спортивному майданчику через 10 хвилин.

Звучить козацький марш.

Спортивні змагання.

Підсумки. Нагородження.

Козацький куліш.